Всі українц пережили найстрашніше у 2022 року - втрату домівок, друзів, поховання родичів та знайомих, голод, спрагу,, неможливість просто побачити сонце.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЦю біль нам принесла росія з її главарем - володимиром путіним. Та країна, яка усі роки кричала про "братські народи" нанесла рану в спину, що не загоїться ніколи.
В ході війни українці почули безліч історій про своїх земляків, які не можуть не зачепити глибинні струни душі і тепер ви маєте можливість дізнатись про ще одну.
Олександру Мамаю 22 роки, він родом із Сум, але останні п’ять років проживає у Полтаві. Тут хлопець навчається у медичному університеті на стоматолога. З початку війни Сашко займається активною волонтерською діяльністю і разом із іншими студентами полтавського вишу надає медичну допомогу внутрішньо переміщеним українцям.
"24 лютого мені подзвонила подруга зі словами: "Саша, увімкни новини. Війна почалася". У той день ми якраз мали їхати на конференцію від університету, тож я прокинувся рано. Першою моєю реакцією був шок", - пригадує хлопець.
Перші тижні були морально непростими для Олександра. Оскільки активні бойові дії велися у його рідному місті Суми, де на той момент залишалася його мама, тітка, сестра та інші родичі та знайомі.
"У 2 км від будинку моєї мами стояли російські танки. Тож перші три тижні вона майже не виходила з підвалу. Облаштувала там все необхідне для перебування і ночівлі. Коли ж їй разом із моєї тіткою та сестрою вдалося евакуюватися до мене у Полтаву, на них моторошно було дивитися. Вони жахалися кожного гучного звуку. А від гупання дверей, могли впасти на підлогу та прикритися руками”" - розповідає Сашко.
З початку війни хлопець разом з іншими студентами та викладачами Полтавського державного медичного університету активно волонтерить - спільно вони організували Громадянський штаб солідарності і надають внутрішньо переміщеним українцям допомогу з їжею, житлом і медициною.
"Намагаємося діагностувати хвороби на початковому етапі. Зараз через стрес загострилося дуже багато хронічних хвороб, а також "вилізло" те, про що навіть не підозрювали. З початку війни ми відпрацювали вже більше 1 000 годин. І зупинятися не збираємося, але дай Боже, щоби війна зупинилася якомога скоріше", - каже Олександр.
[img desc=""]1000287[/img
До війни хлопець знявся в освітньому тревел-проєкті Олександра Педана "УніверCheck" - він розповідав про свій ВНЗ і знайомив з містом. Команда шоу зауважила, що Полтаву сумчанин знає краще, ніж будь-який місцевий.
"Для мене Полтавський медичний - це не просто місце, де ти просиджуєш штани. Це мій дім. Я не планую залишати Полтаву, навпаки, хочу залишитися на аспірантуру, аби потім мати змогу викладати у своєму виші і покращувати якість української освіти. Чому варто вступати до нас? Бо Полтавський медичний - це сувора, але любляча мама. Тут навчать, як стати суперовим лікарем, як залишатися небайдужим, знайти себе і як допомогти людям”, - розхвалює свій виш Сашко.
Нагадаємо, що колега Олени-Крістіни Лебідь Олександр Педан пішов у центр для переселенців: "Вже 3 місяці другий дім".
Раніше ми повідомляли, що Олександр Педан і Монатік показали Макрону, що українці не здадуть ні сантиметра своєї землі.
