Лікар з Маріуполя розповів про перші тижні війни, тяжкопоранених дітей перед смертю знеболювали: "Ми не могли їм допомогти"

Історія лікаря з Маріуполя, який за останні два місяці пережив величезну кількість випробувань. Дітей знеболювали прямо перед смертю.

Андрію Сербіну зараз 27 років, і працює він анестезіологом в Маріупольській лікарні №4, що в Лівобережному районі міста, повідомляє портал СВОГО.

Вранці 24 лютого він приїхав на роботу, а поїхав тільки 21 березня.

Перший тиждень Лівий берег Маріуполя не був відрізаний від міста, і у лікарів була можливість приїжджати на роботу. А ось на початку березня там залишилися тільки два хірурга, травматолога, і анестезіолога-серед них був і Андрій.

Вони зробили десятки операцій, а також надавали допомогу сотням мирним жителям.

"Ми залишалися лікарями в ізольованій від світу лікарні і робили свою роботу. Ось і все. Це не героїзм, а обставини. Перший поранений до нас надійшов 25 лютого. Опалення не стало наприкінці лютого. А 3 березня посипалися шибки.Генератор в лікарні був ще до війни, довоєнний запас дизельного палива ми спалили за два дні. Поки ще функціонували заправки, адміністрація лікарні в перші дні закупила солярку, потім нам три або чотири рази її привозили військові" - розповідає чоловік.

Пацієнти як тільки одужували, залишалися в лікарні, і так тривало до 21 березня.

На щастя, було більше тих, що вижили, ніж загиблих.

Також, за весь час було близько 15 постраждалих дітей, і найстрашніше - черепно-мозкові травми. Одну з дівчаток медик запам'ятав добре. Їй звали Аня, і постраждала вона від вибуху. Колесо від машини відкинуло, і вдарило її по потилиці. Їй в жахливих умовах провели операцію ті, хто абсолютно не спеціалізується на цьому, але, на щастя все закінчилося благополучно.

"Були люди, які з відірваними ногами лежали по кілька днів на вулиці. Це тривало до тих пір, поки їх не знаходили і не відправляли до нас. Був епізод, коли поступили двоє дітей - 10 і 16 років. Наскільки я зрозумів, вони не були родичами, але їх привезли з одного місця з важкими черепно-мозковими травмами. Ми не могли їм допомогти. Лише знеболили. Поклали один на одного. Вкрили ковдрою. І все " - згадує Андрій.

Нагадаємо, що російські окупанти вивезли з Херсона 58 дітей-сиріт: ховалися в підвалі храму до останнього

Раніше повідомлялося, що Сергій дізнався про смерть сина під час бою на Донбасі, але це його не зламало: "їм завжди мало"

Також, сильне озброєння від США: вже знищують російських окупантів